Втратив усе... Побудувала блокчейн

Втратила усе в 2018

Я дивилася, як моє життя випарувалося на екрані трейдингу — цифри перестали світитися. Мої заощади? Зникли. Не через безрозумність, а бо вірила у систему. Криптовалюта — не гембле, а видимий сум.

Перший гаманець — Дзеркало

Перший гаманець я побудувала дощової ночі в Сан-Франциско, оточена білими паперами, що пахли як чорнило. Ніхто не радив купувати токени — я навчилася читати їх наче віршами. Кожна ціна — це бите серцебиття. OPUL на $0.044734 — це не даннi, а мовчання, що тримає пам’ять.

Код як ритуал

Я почала стежити кожну коливання — 1,08%, потім 10,51%, потім 52,55%. Не через прибуток, а бо менi треба було почути щось справжнє серед хаосу. Блокчейн не обіцав безпеки — вона давала ритм: структурований наче билий папер, занурений у лiричну метафору.

Децентралiзацiя — Цивiльна еволюцiя

Це не логика Уол-Стрит із силiconу — це етика хакерiв з поетичною чутливiстю. Коли ринок знову зруйнився, я залишилася спокійною — не з цинiзму, а бо навчила: довiра живе в вiдкритих спiльнотах.

А що якби грош мала пам’ять?

Тобi не треба багатство для лiкування — треба задавати думливi питання: А що якби грош пам’ятав свою цiннIсть? А що якби кожна транзакцIя мала сенс? Ось тоди DAO перестали бути інструментом й стали алтаром.

Для наступного поколIння

Я наставляю молодих жinщин онлайн — не порадами, а мовчанням, що дзвенить наче ланцки золота на мIнIмалIстичному темно-синьому UI.